— what’s in your heart? episode name
    — a letter from name surname

    до этого дня ни одна живая душа не знала о дурной привычке. до этого дня у него получалось скрывать свой секрет и выпускать напряжение таким способом. теперь это кажется почти невозможным. пальцы начнут дрожать, а тело — требовать никотиновой разрядки.

    — the lovers
    What must it be like not to be crippled by fear and self-loathing?
    The One the Morning After
    инфо // инфо // инфо // ифно

    summer design

    User info

    Welcome, Guest! Please login or register.


    You are here » summer design


    Forum

    Митниця

    Forum Topics Posts Last post

    ПРИКОРДОННИЙ ПУНКТ “СОЛОТВИНО”

    - гостьовий блок -


    Що ближче до Києва, рух на річці більшав. Спереду лежав пляж — піщаний острів серед Дніпра, де три моторки невгамовно перевозили з пристані купальників. Місто спливало згори до цього берега. З вулиці Революції широкими сходами до Дніпра котилась барвиста хвиля юнаків, дівчат, жінок, чоловіків — біло-рожевий потік рухливих тіл, що передчували насолоду сонця й води. Серед цієї юрби не було сумних — тут, край міста, починалась нова земля, земля первісної радості.



    список фандомів та ролей - забронювати роль - F.A.Q. або питальник
    5 5 [правила] - згідно цк конституції міста
    2023-04-30 10:26:38 - amc

    МАГНОЛІЯ TV

    - пошуковий блок -


    З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль. — Тоді дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене. Тоді все пропадає... Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до отрогів, і гасне день; біжить у могилах дорога, а за нею — мовчазний степ...



    потрібні персонажі - хочу бачити - фанхата місяця
    3 3 [хочу бачити] - варто чи ні жити без тебе
    2023-05-02 14:29:35 - amc

    ПАСПОРТНИЙ СТІЛ

    - подання анкет -


    Над річкою вечоріє, прохолоднішає на ніч. Заграва од захід сонця поринула аж до дна і звідти світить. На лататті місцинами густо біліють лілії, вони схожі на зграї білих чаєнят, що сіли на воду. Тут я витягав дерево з нашої хати надбитої. Двері плавали майже цілі і обаполи. А вікон — ні однісінького і в трісках не знай шлося... Піймаю обапіл, ухоплюся за нього руками і правлю до берега, вибиваючи ногами. Зубами цокочу, губи не зведу — така холодна вода була.



    шаблон повної анкети - шаблон спрощеної анкети
    3 3 [шаблон повної анкети] - зразок заяви на отримання громадянства
    2023-05-03 21:38:11 - amc

    Ратуша

    Forum Topics Posts Last post

    ПІДСОБКА

    Підфорум для обговорень питань по форуму а також особисті кабінети з нароботками амс та модераторів
    0 0  

    ЦЕНТР НАДАННЯ ПОСЛУГ

    - організаційний блок -


    І приємно обнімати лоша. Або прокинутись удосвіта і побачити в хаті теля, що найшлося вночі. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу, чи ловити щучок руками, скаламутивши воду, або дивитись, як тягнуть волока. Приємно знайти в траві пташине кубло. Приємно їсти паску і крашанки. Приємно, коли весною вода заливає хату й сіни і всі бродять, приємно спати в човні, в житі, в просі, в ячмені, у всякому насінні на печі. І запах всякого насіння приємний.



    банк - відсутність - пошук гравців
    0 0  

    ЛЮДИ, ЛЮДИ, ЇХ МІЛЬЯРДИ

    - прийняті анкети -


    Iз подiй мого раннього дитинства, що вплинули (подiї) на моє лiтературне майбутнє, твердо врiзалася в пам'ять одна: упав я дуже з коня. Летiв верхи на полi, а собака з-за могили як вискочить, а кiнь — убiк! А я — лясь! Здорово впав. Лежав, мабуть, з годину, доки очунявся... Тижнiв зо три пiсля того хворiв. I отодi я зрозумiв, що я на щось потрiбний, коли в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тодi думка: мабуть, я для лiтератури потрiбний. Так i вийшло.



    шаблон хронології та стосунків
    0 0  

    Спальний район

    Forum Topics Posts Last post

    МЕНІ ТАК МАЛО ТУТ ТЕБЕ

    - внутрішньофандомні епізоди -


    Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою. Ну що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно. Я не хочу про вас думати. Краще ляжу. Погашу лампу і потону у чорній пітьмі. Може, я обернусь тоді у бездушний предмет, який нічого не почуває, в "ніщо". Так добре було б стати "нічим" — безгласним, непорушним спокоєм. Однак там, за моєю стіною, щось є.



    шаблон епізоду
    0 0  

    ХАЙ НЕСЕ МЕНЕ РІКА

    - міжфандомні епізоди -


    Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері... отак трошки, з легким скрипінням, і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... всі ті, що складали у моє серце, як до власного сховку, свої надії, гнів і страждання або криваву жорстокість звіра. Всі ті, що я не можу розминутись із ними, що мене утомили... Що ж дивного в тім, коли вони ще раз прийдуть...



    шаблон епізоду
    0 0  

    ПОНАД ХМАРАМИ ЗОРІ ПАРАМИ РОЗСИПАЮТЬСЯ

    - альтернативні епізоди -


    Я тепер маю окремий світ, він наче перлова скойка: стулились краями дві половини — одна зелена, друга блакитна — й замкнули у собі сонце, немов перлину. А я там ходжу і шукаю спокою. Йду. Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок. Можу подумать, що я планета, яка посувається разом із сателітами. Бачу, як синє небо надвоє розтяли чорні дихаючі крила ворони. І від того – синіше небо, чорніші крила.



    шаблон епізоду
    0 0  

    СПИ СОБІ САМА

    - особисті щоденники -


    Пізно я повертався додому. Приходив обвіяний духом полів, свіжий, як дика квітка. В складках своєї одежі приносив запах полів, мов старозавітний Ісав. Спокійний, самотній, сідав десь на ґанку порожнього дому й дивився, як будувалась ніч. Як вона ставила легкі колони, заплітала сіткою тіней, зсувала й підносила вгору непевні, тремтячі стіни, а коли все се зміцнялось й темніло, склепляла над ними зоряну баню.


    0 0  

    ЛЮДИ ЯК КОРАБЛІ

    - завершені епізоди -


    Їм трохи не до вподоби, здається, занадто гаряче сьогодні сонце, яке робить із них такі яскраві плями, але я повний приязні до сонця і йду просто на нього, лице в лице. Повернутись до нього спиною — крий боже! Яка невдячність! Я дуже щасливий, що стрічаюсь з ним тут, на просторі, де ніхто не затулить його обличчя, і кажу до нього: сонце! я тобі вдячний.


    0 0  

    Головна площа міста

    Forum Topics Posts Last post

    РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР

    - флудовий блок -


    А як коли, то, було, звеселіємо не знать чого. Веселенько нам, — аж серце трепече! Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало... Не всмілимось!.. Ізглядуємось, та сміх нас так і бере. То одна моргне бровою, а друга їй одморгує; то прив'яжуть тую до стільчика косою; інша зскочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула, — крутиться, вертиться, тільки рукава май-май-май... Чого, було, не виробляємо!



    балачки та теревені - флуд для інтровертів - кнопка rpg-top
    0 0  

    АКТОВА ЗАЛА

    - блок для урочистостей -


    Я виходжу з-за клуба, в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачу — хату Карпа Яркового. А перед нею — молоденька сосна рівними рядочками на жовтому піску. На ґанку Карпової хати стоїть Марфа Яркова і веде мене очима. Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса — колись її волосся сяяло проти сонця золотим, тепер не сяє. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж людина…



    привітання - дошка пошани


    0 0  

    РАЙОННІ ГУРТКИ

    - фандомні теми для обговорень -


    По обіді на вулиці вдарили троїсті музики і пішли через все село до корчми, виграваючи дорогою. Заворушились дівчата на городах та в садках, висипались на вулицю, аж перелази затріщали. Жнива кінчились, наставав вільніший час. Дівчата збирались на гулянку під корчмою. Корчма стояла коло греблі над ставком між високими вербами. Всі дівчата були тільки в червоних кибалках, одна Мотря прийшла в квітках та в стрічках.



    список тем
    0 0  

    Посольства

    Forum Topics Posts Last post

    ОБМІН ЛИСТІВКАМИ

    - рекламний блок -


    Смеркалося. Панський дім стояв похмуро. З його вікон падало матове світло, і ліниво розпростирався довжезний сад за ним. Притикав до толоки, по якій бігла літом вузька дорога. Але не довго панувала тишина знадвору й усередині сього дому. До нього добиралася тяжким кроком громадка людей високо засніженою дорогою. Се були майже самі панові сусіди. Нині мали на собі святочні строї.



    ваша реклама
    0 0  

    МІСТА-ПОБРАТИМИ

    - теми наших партнерів -


    Місяць з високого неба давно вже осяяв увесь двір, що спав глибоким сном, густу купу верб і високий бур'ян, що в ньому потонув обведений кругом двору частокіл. А вона все сиділа в головах у своїх любих синів, не зводячи з них очей і не думаючи про сон. Вже коні, зачувши світанок, перестали пастися й полягали в траві; залопотіло листя на вершечках верб і помалу це лопотіння тихо спустилося до самого низу.



    LYL

    встановити партнерство
    0 0  

    Місцевий архів

    Forum Topics Posts Last post

    Тестовый форум

    Пример простого форума
    2 11 додаткові елементи
    2025-06-09 23:45:15 - amc

    You are here » summer design


    Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно